Засудив повномасштабне вторгнення в Україну з точки зору її безглуздості та непродуманості, але не за незаконність претензій та не за жорстокість.
Ніби й не визнає Крим російським, але говорить про певну історичну обгрунтованість його неналежності Україні. В теорії готовий їхати в Крим через Україну, бо так вимагає британська влада (він громадянин ВБ), а не тому, що це його позиція.
Засуджував "радикалізм" Революції гідності, вважаючи, що українцям треба бути більш стриманими, якщо вони хочуть в ЄС. Також назвав скидання Януковича незаконним (хоча висловлював це як думку 20% британців).
Говорить про "націоналізм" та "антисемітизм" в Україні.
Просував тезу про утиски російської мови та російськомовних в Україні. Захищав канали Медведчука та Ігорю Гужву з його онлайн-сміттяркою.
Найбільш одіозна і відома його скандальна теза - про малий горизонт української культури, порівняно навіть із російською. Про те, що українська культура неповноцінна та не цікава.